Віртуальний диск як сховище даних
Віртуальні технології набирають все більшої популярності. Майже кожна компанія з ІТ-інфраструктурою використовує віртуальні машини для оптимізації власного робочого процесу.
Що ж таке віртуальна машина?
Віртуальною машиною керує спеціальне програмне забезпечення, відоме як гіпервізор. Це менеджер віртуальної машини, який керує всіма процесами, розподіляє ресурси між віртуальними операційними системами та апаратним забезпеченням і гарантує, що кілька віртуальних машин коректно працюватимуть, не заважаючи одна одній.
Кожна віртуальна машина обов'язково має один або кілька віртуальних дисків, які імітують фізичний жорсткий диск.
Іншими словами, віртуальний диск – це контейнер, який містить дані. Такий контейнер являє собою елемент віртуальної машини, який використовує ресурси фізичного запам'ятовуючого пристрою комп'ютера.
Використання віртуальної системи
Для ефективного вирішення власних задач користувачі потребують все більшої кількості різноманітних програм. Оскільки обсяги інформації ростуть з неймовірною швидкістю, постійно з'являються нові методи її зберігання.
Все це, в свою чергу, збільшує навантаження на апаратні компоненти комп'ютерної системи. Таким чином, зростають витрати на придбання такого обладнання та його обслуговування. Однак, далеко не завжди такі системи використовуються ефективно та більшість часу просто стоять без діла. Застосування декількох віртуальних машин на одному комп'ютері дозволяє оптимізувати роботу та підвищити ефективність використання ресурсів. Компанія може заощадити кошти не тільки на нових комп'ютерах та їх обслуговуванні, але й навіть на електроенергії, охолодженні та додатковому приміщенні для серверів.
Віртуалізація використовується для консолідації серверів. Це означає, що кілька віртуальних систем працюють на одному пристрої і моделюють різні сервіси, наприклад, поштовий сервер, веб-сервер тощо. Кожна віртуальна машина налаштовується окремо, вони можуть мати різні IP- та MAC-адреси і навіть BIOS, тобто визначаються як окремі одиниці.
Віртуальні машини можуть використовуватися для підвищення безпеки зберігання даних. Якщо одна віртуальна машина виходить з ладу через DDOS-атаку або дію шкідливого програмного забезпечення, гіпервізор та інші операційні системи продовжать свою роботу.
Крім того, віртуальні пристрої відіграють велику роль у тестуванні програмного забезпечення. У разі вірусної атаки або збою у програмному забезпеченні вийде з ладу тільки одна операційна система. Також можна зробити відкат до попереднього стану віртуальної машини.
Відновлення даних з віртуального диска
Незважаючи на свою «віртуальність», ці системи страждають від тих самих проблем при зберіганні даних, що й фізичні комп'ютери – помилки оператора, збої у програмному забезпеченні тощо.
Крім того, не зважаючи на велику кількість переваг, віртуалізація має власні специфічні недоліки. Збій у віртуальній системі може бути викликаний одним з наступних факторів:
Помилка гіпервізора. Вихід з ладу менеджера віртуальної системи може призвести до відмови всіх віртуальних машин і втрати даних.
Несправність апаратного забезпечення і втрата даних гіпервізора. У даному випадку виходить з ладу як віртуальна машина, так і фізичний пристрій.
Додатковий людський фактор: помилкові дії адміністратора гіпервізора можуть призвести до втрати конфігурації віртуальної машини або втрати даних внаслідок збоїв у резервному копіюванні, випадкового видалення чи некоректної оптимізації сховища.
Кожна з цих помилок може вдарити по бюджету компанії, тому що відновлення даних з віртуальних систем вважається досить складним завданням.
Висновок
Процес відновлення даних з віртуальних машин є набагато складнішим і вимагає більшої кількості ресурсів.
Процедура відновлення також ускладнюється внаслідок специфічної будови файлової системи гіпервізора. По-перше, необхідно відновити фізичне обладнання, потім вилучити контейнер з інформацією (віртуальний диск), розпакувати його і тільки після цього можна повернути втрачені дані.
Зазвичай, життя полегшує наявність резервних копій. Однак, більшість адміністраторів забувають або не вважають за потрібне регулярно проводити резервне копіювання. Крім того, інколи навіть системи резервного копіювання підводять у найбільш незручний момент.
Тому, перш ніж прийняти рішення щодо інтеграції віртуальної файлової системи, настійно рекомендується:
уважно проаналізувати Ваш випадок. Можливо, у Вас немає потреби застосовувати віртуалізацію. Якщо нагальної необхідності у використанні віртуальної машини немає, краще відмовитися від її впровадження.
регулярно робити резервні копії даних. Навіть якщо Ви впевнені в надійності Вашої віртуальної системи, одного дня належне резервне копіювання може вберегти Ваші дані.